Біла ворона,
стара як той світ,
втомлено сіла
на гілку.
Кинула оком,
довкола себе,
тільки побачила
білку.
Синю, зі смужками,
наче у зебри,
ось вам
така дивна.
Та що дивніше -
це все відбулось,
на острові Галуна.
А де той острів,
я й сам не знаю,
Бо там ніколи не був.
Історію цю,
від старця сліпого,
я випадково почув.
Ось вам моя,
хвора фантазія.
Ось вам,
мій внутрішній світ.
Дальше як хочете,
так і вчиняйте.
Що хочете,
те і робіть..
