У цьому полі, синьому, як льон,
супроти тебе — сто тебе супроти.
В.Стус
Вони боролись із вітром розмитих ворогів
не боялися смерті, що скрізь чатувала,
у полум'ях битв дух свободи горів,
а молода кров проливалась дощами.
Вони стояли на полі спина до спини
і лиш до неба простягались думками,
до перемоги так далеко і важко іти
тут, на землі, вони боролись віками.
І лилася кров - ціна перемоги велика
та лиш вона ще зігріє рідну стерню,
проходить крізь тіло срібною ниткою
заклик до подвигів: розпочато борню.
Вони не чекали, як прийде вже воля,
вони боролись за неї: "Хто як не я?"
Помираючи, оживали всоте на полі
без страху до смерті, з жагою до життя.