Моє серце...
Давно не спить, а ще казковими думками бродить між зорями і світлим місяцем зими.
Моє серце...
Воно тримтить, але зігріте, легким подихом не достатньо теплої весни.
Моє серце...
Легке та чисте в твоїй воді, що пив її устами літа, на чужій і не на нашій квітучій, а своїй землі.
Моє серце...
Воно болить, але в присутності тебе затерпає і мовчить.Немов тихий осінній ранок з легким холодом в тіні.