Пройшли роки і очі гаснуть
Простими буднями здається сон
І цей весь світ, що так прекрасний
Змарнів від болі та негод
Пройшло життя, лишився спогад
Таких тендітний та глухий
Про рідний край, прекрасну мову
Про батька й маму і про нас у двох
Пройшли віки і пам’ят зникне
Простою долею здається те
Що ми були, ступали твердо
Добилися всього що в нас у житті було
Кінець настав і всіт наш зникне
Зітреться все немов на ноль
Але одне зилишиться у серці
Твоє тепло, твоя любов.
