Сонечко ніжно поцілувало плечі земні,
Розчесали вітри, коси шовкові, трав'яні,
Прокинулися зі сну і дерева мовчазні,
Зашелестіли віттям, зраділи дням весняним.
І я радію весні, тамуючи біль в красі,
Насолоджуючись любовним щебетом птахів,
Їх дзвінким гарним співом в розмаїтті голосів,
Весіллям горобців, злітаючих парно з дахів.
Радію цвітінню верби і листочкам її,
Сережкам беріз... Закучерявленим споришам,
Шаленим твоїм поцілункам, на вустах моїх,
Що ти мене пригощав і розмові по душам.
П’янить кохання, як вино, солодке і терпке,
Огортає тіло, в серці й по жилах стугонить,
Розквітає в душі садами, гаряче й палке...
Навколо нас весна пінить, почуттями бринить.