В своїй затишній норі
Раннім ранком, на зорі
Лису не спиться, не лежиться,
Добра їжа йому сниться.
Це підтягує живіт,
У мисливський зве політ,
З лігва його піднімає.
Ось з нори він вилізає.
В животі тут загуло,
То ж мерщій побіг в село.
Вітер хмари розганяє.
Треті півні вже співають.
Як почув «Кукуріку!»
Мить – і Лис у курнику.
Хутко він співця хапає,
З курника чимдуж тікає,
Не дає йому кричать,
Хай Собаки ще посплять!
В норі діточки чекають,
Батька з півнем виглядають.
То ж за їжею сім’я,
Зустрічає світло дня.
*
Трудишся з самого рання –
Сите матимеш смеркання!
А ти боїшся Лиса рот великий,
То сиди й не кукурікай!
Якщо ж кукурікаєш, щоб проснулись,
То кукурікай так, щоб собаки чули!
