О український мій народе!
За що ти небо прогнівив,
Що на землі, де жито родить,
Бідуєш сотнями років.
Керує в нас десяток кланів.
Ярмо-свободи, блуд розцвів.
Відбились ми від бусурманів.
Ніяк не скинем москалів.
Чи чварів в нас було ще мало?
Чи недостатньо різних бід?
Нас по губах бють нашим салом.
Поділять ще й на захід, схід.
За гречку,ми волати будем -
Ганьба! Свободу (крадіям)!
За ту ж свободу враз забудем
Якщо (зелених) кинуть нам.
Вже скільки літ творці лукаві
(Творять)державу і браваду.
Нема державного в державі,
А ми надіємось на владу.
І обераєм кандидата,
Який не раз нам (послужив)...
Велика мудрість - вибрать (тата),
Що заведе нас в ранг бомжів?!!
Народе мудрий, схаменися!
Ти ж не глухий, почуй слова!
І не сліпий. То подивися:
У кого влада й булава?!!
