Заворожена сірою ніччю у твоїх очах
У тунелях зіниць не пройти без клубка ниток
Це не сльози, лиш топиться сніг останній на гілках
Небо скидає під ноги зими пережиток
Не проси мене зникнути, сам бо знаєш не зможу
Я весну не тому так довго молила прийти
Щоб лишитись десь осторонь, від твоїх епілогів
То не сніг змочить вечір, змивають сльози думки