Любимі діти наші, Павлік і Наташа!
Віднині і довіку поряд вам іти.
Нехай не кажеться тяжкою ноша ваша,
Яку разом взялись в житті ви пронести.
Любіть завжди одне одного й не сваріться,
Живіть у щасті і сімейному теплі.
Це так важливо, що в житті могли зустріться
Дві юні, світлі і закохані душі.
Ще ми бажаємо, щоб рід наш розвивався,
Родіть онуків – ми їх будемо чекать.
Щоб ти, Павло, завжди до Нати посміхався,
Вона нехай не забуває цілувать.
Трудіться спільно на своїм життєвім полі,
Разом піклуйтесь і живіте без образ,
Нехай завжди допомага вам ваша доля
І світлий шлях під ноги стелеться до вас.
Разом творіть собі в житті міцну основу,
Живіть, як вчились, винятково лиш на п’ять.
Щось трохи горло стало дерти так раптово,
Що під кінець я хочу „Гірко!” вам сказать!
