Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Alex Fur: Природа - і Я… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Ранковий, 26.02.2013 - 18:48
Пробач. Я знову перечитав твій вірш, і свій коментар і зрозумів, що коментар потворний. Видали його будьласка, бо мені соромно. Твої почуття чисті і щирі. Тут не має що коментувати. Бажаю тільки, щоб твої рани загоїлись як скоріше. Сергій Ранковий, 26.02.2013 - 12:54
Дуже гарний вірш. Дякую. Я відчув це так: ****Нерозділена любов**** Любові спомини завжди такі барвисті, І ніжно-лагідні буяють у мені, Та іноді отруйний ніж засвище Над скронями моїми у вісні. Так прикро, що вона бува зникає, Із серця де колись жила в тобі, Осіннім променем вона в тобі палає, Перед зниканням з серця назавжди. Та в моїм серці сонце ще палає, Ще теплиться любові відчуття, І сумно серед лісу я блукаю, Дуби шумлять, співає пташечка. |
|
|