ЕМІГРАНТСЬКІ РОЗДУМИ
(Рядки для президента Кучми Л.Д.)
«Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами,
Нащо лягли на папері
Сумними рядами?»
(Т.Шевченко).
Зі Сходу, Півночі, Кавказу,
Минаючи кордони І пости,
Несе людей, як ту заразу,
Наводити нові інтермости.
Є африканці й бразилійці… –
Шукає кожен щось своє.
Сюди лише не їдуть німці,
Бо в них порядок вдома є.
Стрічає їх країна древня,
Де предок – мореплавець і пірат.
Не ходить тут валюта – гривня,
Ешкуди й євро акурат.*
Атлантика вирує поряд,
В пошані пиво і футбол,
Путівок не беруть до моря,
Тут вся країна, як курорт.
І їде люд сюди охоче
(Дорога іноді «слизька»)
З надією, а ще він хоче
Європу бачити зблизька.
Багато тут наш брат пізнає:
Безправ’я, труднощі, проблеми,
Але терпить, бо твердо знає,
Що розв’язати всі дилеми
Він зможе працею важкою,
Теплом й любов’ю своїх рідних,
А вже тоді махне рукою
І скаже: «Потрудився гідно».
Росте, будується, міцніє
Цей край Європи на очах.
Чому ж не можуть наші сили
Удома тратитись отак?
__________
* – рядки написані в той час, коли в Португалії в тимчасовому обігу були дві грошові одиниці: старі – ешкуди та нові – євро.
16.01.2002р. м.Сетубал (Португалія).