Похмуро, наче день в жалобі...
Туман , в оманливій подобі...
І дрібно дощ вже накрапає.
Холодний вітер не стихає...
Дерева ,наче полоненні:
приковані небесній стелі.
Негода скрізь запанувала...
І ясне сонце заховала...
В повітрі лиш, одна вологість...
Неначе втрачена свідомість...
Шукає дня, що буде ніжним.
І геть жалобу ту , невтішну!