Сніг притрушує в памяті різьблені образи
Й почуття в глибині очей асфальту
Щастям хочеться у зіницях твоїх ковзати
Їсти голос, і імя твоє на шпальтах
Щось крихке неймовірно, горобино-червоне
Грію руки до вогнища серцевих стріл
І любити, так само, з сивиною на скронях
Щоб завжди так гарячо багряно горів