Здається, зараз вистрибнуть наші серця від тієї напруги і бажання...
Гра поглядів... Гра слів... і такі реальні відчуття...
Десь далеко, майже над хмарами в маленькій гірській хатинці шаленіють бажання... Пестять одне одного до знемоги... до солодкого забуття... Поцілунками розкриваються квіти папороті і метеликами несуть до райської насолоди...
Злиття стихій...
Шалений ритм...
Буря...
Вулкан...
І мить тиші...
Мить...
Мить народження кохання...
Как будто заново пережил первую любовь, первый поцелуй. Никогда бы не подумал, что в нескольких строчках можно описать столько переживаний, очень эмоционально!
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У мене є такий віршик: "Размышления", що як раз і описує стихійність почуттів кохання. Так воно і є. Поки любов жива вона є бурхливою, кипучою, невгамовною. Все вірно.
Лія*** відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00