Знаючи, що вже скоро відлига,
грав у сніжки проти дорожніх знаків.
І там, де я черпав жмені снігу,
є сліди - мов силуети птахів..
Найчастіше не в ціль, але близько,
кидав через плече, вбік і прямо.
І подекуди є сліди - білі риски
на стовпах - мов би шрами.
І позначив той вечір рядками літер,
пальці мерзли, хоч вітер уже не злий дув.
З телефону #твірш надіслав у twitter.
Все відлига змила, крім цього сліду!
24 грудня 2012, 20:57 - 9 лютого 2013
