Здається ніби все було недавно,
Пам"ятаю руки,погляд,але марно...
Твоя посмішка на обличчі сіяла,
Що так станеться я і не знала.
Пам"ятаю все я тепер до болю
І не стримати сліз гірких волю,
Пам"ятаю сміх,погляд,очі,
Розмови вдень і серед ночі.
Радість і тягу до життя,
Дивились разом в майбуття:
Про зустрічі наші говорили,
Бо зустрітись ми хотіли...
Якби хто попередив,якби я знала,
Що смерть коло Тебе стояла,
Щ ходила біля Тебе навкруги,
Боляче зараз мені...
Скільки не сказано слів...
Лежиш Ти,ніби,онімів...
І не рухнешся,і не скажеш,
Уже інше життя Ти маєш!
Другий світ,потойбічне життя
І назад вже нема вороття...
Вибач,що не захистила,
Не вберегла,я не зуміла!..
Якби я знала,що зла сестриця
Прийде...А у руках-косиця,
Окрутить,зуміє закружити
І до себе забере Тебе жити...
Ніхто не знає,що його чекає
Потрібно завжди робить,що душа бажає,
Потрібно всі слова сказати,
Бо завтра може не настати!..
Я пам"ятатиму завжди Тебе
І смуток ніколи не мине!
У серці,в пам"яті назавжди Ти!
Вибач,що не змогли Тебе уберегти!!!
ID:
399167
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 07.02.2013 23:31:55
© дата внесення змiн: 07.02.2013 23:31:55
автор: Мишонок
Вкажіть причину вашої скарги
|
