Якеж несправдливе то життя,
Яке руйнує нам віка.
Несправедливе наше покоління,
яке йде проти всього родіння.
Тоді ж несправедливі ми,
але неварто так судити.
Ривнивість ,біль , страждання,
які проходять повз кохання.
А ціність й розум пропадає,
і нам грішити позволяє.
Чому ми всі несправедливі?
Невже такої підлості спроможні.
Хтось для спасіння ,вбиває,
А хтось ще досі чекає.
А помилки повторюються,
і щастя вже не знайдеться.
Душа засинає, розум відступає,
а щастя, а щастя зникає!
