Зимовий сад- замріяний, принишклий-
Як у музеї воскових фігур.
Лиш зрідка потривожить його мишка,
Чи пролетить наляканий снігур.
Він бачить сни у пору снігопаду.
Про весну вічно юну і дзвінку,
Про солов'їно-місячні балади,
Про яблуні в квітучому вінку.
І шкода рушить білосніжну тишу...
Дістану сонце, спутане гілками...
І в пам'яті місцинку я залишу
Для ковдри снігу, вкритої слідами...
ЧАРІВНО ЗМАЛЬОВАНИЙ ЗИМОВИЙ САД! ОСОБЛИВО СПОДОБАЛИСЯ ТАКІ ХУДОЖНІ ОБРАЗИ, ЯК "МУЗЕЙ ВОСКОВИХ ФІГУР, СОЛОВ‘ЇНО-МІСЯЧНІ БАЛАДИ,СОНЦЕ СПУТАНЕ ГІЛКАМИ, ЯБЛУНІ В КВІТУЧОМУ ВІНКУ І БІОСНІЖНА ТИША"
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Особливо за те, що написали, чим саме Вам сподобалось.
Дуже гарно,Любочко. Можна б вирівняти ритм приблизно так-
І шкода рушить білосніжну тишу...
Дістану сонце, спутане в гілках...
І в пам'яті місцинку я залишу
Для ковдри снігу, скритої в слідах...
Любов Ігнатова відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! Ваш варіант гарний, але коли я писала, мені чомусь, саме так лягло на душу, не знаю чому... Хай так і буде, але я буду знати, що на цьому сайті є людина, на допомогу якої можу розраховувати! Дякую. І не ображайтесь. Мені важлива Ваша думка!