Оманою була краса,
Смугляве личко й чорні очі,
Заманливі палкі уста,
Які так снилися щоночі.
Я не могла прожить ні дня,
Коли тебе не було поруч,
Коли ти був-раділа я,
Хоч був тоді вже ти як ворог.
Солодкий дотик ніжних губ,
Красиві,лагідні слова,
Відгомін слів твоїх,це звук
До серця прямо долина.
Про тебе знали я й вони,
Ти був єдиний поміж всіх,
З тобою бачившись щодня
Моє життя зазнало втіх.
В один весняний теплий день,
Ти був із другом тут своїм…
Молилась я йдучи вперед
І серце стукалj в огні.
Пройшовши мимо коло тебе
Відчула зразу ж в серці біль,
Твої слова летять до мене
І впав на груди камінь злий…
Про твоє тихе існування
Забула я як сніг з імли,
Скажу тобі я досвіданья,
Тепер я дійсно знаю хто є ти!
