Бабусенько, рідна, де ти блукаєш?
На небі, чи тут, у землі спочиваєш?
Як тобі там? Чи не сумно? Чи радісно?
Бачиш чи ти, як мені тепер жалісно?
Хочу просити твого я прощення -
Так-бо нахлинуло зараз натхнення.
Вибач, що часто сварилась з тобою,
Зараз заповнена жалем й журбою.
В дні, коли мати не вірила в мене
Поряд була б ти, моя рідна нене.
Вірші б читала, співала би пісні,
Ти б відганяла всі думи зловісні.
Рідна бабусе, я дуже сумую,
Справді, не знаю, як біль цю втамую.
Часу багато пройшло вже, а зараз
Дивна струна у душі обірвалась.
Мила бабусенько, як було б добре,
Коли б ти сама й твоє серце хоробре
Поряд зі мною були би назавжди -
Нічого би я не боялася б завжди.
Теплих обіймів так не вистачає,
Горе в душі дивну пісню співає.
Боже, пошли їй блаженного спокою,
Від суму сховай за горою високою.
Де б не була, хай ще краще їй буде,
Тільки сім'ю най ніяк не забуде.
Ми-бо її пам'ятаєм і любим
Думку про неню ніколи не згубим.
