Я знаю так мало, а хочу так сильно
Про тебе сказати тобі...
Окремі фрагменти, як бульбашки мильні
Зникають у цій боротьбі...
То з чого почати? В коханні зізнатись?
Ні, це вже, здається, було...
А може так просто чогось побажати
І трошки зігріти теплом ?
Ну, щастя бажати? До біса банально...
Кар'єри? Грошей задарма?
Здоров'я ? Теж ніби не оригінально...
Кохання ? Як хочеш сама...
Ти сильна... Аж дивно... І де стільки сили
Взялось у цій ніжній душі ?
Як плечі тендітні усе це зносили ?
Де сховано вічний рушій ?
Недоспані ночі, програми й папери...
Сміливий рішучий порив -
І перед тобою зачинені двері
Гостинно SoftServe відчинив !
Ти ніжна... Безмежно! Десь там, на Арені
Тебе обіймав Океан!...
І білі ведмеді у парку Вільгельма
Тобі усміхались десь там...
Красива... До болю!... Для тебе розцвіли
Всі квіти всіх парків разом!
А знаєш, як личить тобі сніжно-біле ?
А келих з червоним вином ?...
Я б міг написати (аби лиш хотіти)
Про штутгартський тірамісу,
Про дряпанки нові, які твої діти
Тобі з Малювців принесуть...
Я міг би німецьке Різдво описати,
Санки, що Микола приніс...
Самотню троянду, що в'яне в кімнаті...
Засипаний снігом МАТІС...
Це було б, напевно, доречно і стильно,
Та я б не повірив собі,
Бо знаю так мало,
А хочу так сильно
Про тебе
Сказати
Тобі...
18.06.13 р. Corvin
Дякую...
хай все буде гаразд!
всю біль і бажання вклав у рядочки...браво, заберу в обране 
