Чому тобі радо так зіроньки сяють?
Може, що у мене в очах сльози грають?
Грають і спадають, бо мають причину,
Я за милим в світі плачу без спочину!
Тоді так світили, коли ми єднались,
Коли ми довічно любить присягались...
Десь в чужому краї до цих пір мій милий,
Як та ясна зірка, що за ліс злетіла.
Зникла ота зірка з божого склепіння,
А з мого серденька всі мої радіння.
Як та зірка впала – небо потемніло,
А моє серденько жалем затремтіло.
Йшла б її шукати, та знати б хотіла,
У котру долину та зірка злетіла;
Де мій наймиліший, якби ж то я знала,
Туди б полетіла, якби крила мала.
Якби ж то я знала, де милий буває,
Чи на зірки також, як я, поглядає,
Я б йому послала таке ось вітання:
Вертайся скоріше, моє ти кохання!
Та якби ж я знала, де мій милий ходить,
У якій країні, як життя проводить:
Йому побажання відписала б стиха:
Хай Бог тебе кріпить, моя ти утіха!
Peter Bella-Horal
Za milým
Čo sa tie hviezdičky tak veľmi jasajú?
Preto snáď, že slzy v očiach mi ihrajú?
Ihrajú, padajú, — veď majú aj za čím,
v svete za najmilším banovať mi načim!
Vtedy tak svietily, keď sme sa lúčili,
večné milovanie keď sme si sľúbili…
A milý vždy ešte v cudzom kraji kdesi:
ako tá hviezdička, čo spadla za lesy.
Zmizla tá hviezdička s božieho sklepenia,
a z môjho srdiečka všetké potešenia;
tá hviezda kde stála, nebo sa zatmelo,
a moje srdiečko žiaľom sa zachvelo.
Šla by som ju hľadať, keby som vedela,
do ktorej doliny hviezda tá sletela;
kde je môj najmilší, keby som to znala,
ta by som letela, kebych krídla mala.
Kebych ja vedela, kde môj milý býva,
či sa dnes, ako ja, na hviezdičky díva,
odkázala by mu také odkázanie:
— Vráť sa mi čím skorej, moje milovanie!
A kebych vedela, kde milý môj chodí,
po ktorej krajine, ako sa mu vodí:
odpísala by mu také pozdravenie:
— Pán Boh ťa požehnaj, moje potešenie!
ID:
381967
Рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата надходження: 02.12.2012 20:54:13
© дата внесення змiн: 02.12.2012 20:54:13
автор: Валерій Яковчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
