Міс Мерфі писала листи покійному чоловіку:
про погоду,сусідів,трохи жалілась на ногу-каліку.
Складала всі ці листи над каміном,
зловживала по деколи хворіла димом.
Сиділа у кріслі,складала старі фотографії,
перебирала чоловікові фраки,шкарпетки,
біля яких лежали його монографії.
На гладенькі маніжки чіпляла метелики,
протирала у креденсі мідні келихи.
Говорила із кішкою по ночах,
насолоджувалась запахом гасової лямпи,
дихала хореями,плакала ямбами.
Носила під серцем фотографію з внуками,
боронив син дітей від бабуні пискливими звуками.
Дочка пянцюжила по днях і ночах,
за пляшку відрізала волосся,збирала його по клоччях.
Продавала по трохи батьківський крам,
обіцяла міс Мерфі на днях піти в храм.
Бабуня писала листи покійному чоловіку
Про погоду,сусідів і кінця її ліку.
