Тихий, пасмурний вечір
Нас з тобою розділяв.
"Поклади мені руки на плечі",-
Так спокійно ти завжди благав...
Не підступна та горда спочатку,
Без роздумів сказала: "Ні!"
І що тепер? Навіщо клятви?
Без захисту згораю я в вогні...
Безсонні ночі,ти в думках,
І боляче й приємно водночас,
Лиш пустота і ніж в руках,
Уже не буде більше нас...
В розлуці є моя вина,
Не був щасливий ти зі мною!
Але ж прошу, скажи чому,
Кохання стало вмить бідою?
Чому, дивившись очі в очі,
Між нами був лише обман?
Спектакль скінчився, зняли маски!
Поглянь навколо - скрізь туман...
Лиш тихий, пасмурний вечір,
Нас з тобою розділяв.
"Поклади мені руки на плечі",-
так спокійно ти завжди благав...
гарно 
