Під невеличкою станцією Крути на перегоні між Бахмачем та Ніжином відбувся бій українців із більшовицьким російським військом під головуванням колишнього підполковника царської армії (зрадника, тому що присягав Царю але після його розстрілу більшовиками почав прислуговувати їм) Михайла Муравйова який вирізнявся патологічною ненавистю до всього українського.
Зрадник святого великомученика Миколи ІІ (відомо що Московська православна церква визнала царя Миколу ІІ святим) разом з кілька тисячним військом, так званих “братів-слов’ян” на бронепоїзді сунув на Київ для знищення щойно проголошеної незалежної від Москви - Української Народної Республіки.
Хто ж став навперейми більшовицькій навалі?
Це були чотири сотні юнаків – студентів. Загалом набралося близько 500 озброєних гвинтівками старого застарілого зразку на саморобному міні-бронепоїзді виїхали на зустріч перевертню Муравйову.
Бій під Крутами тривав кілька годин. Російське військо зустрівши неочікуваний опір, зазнало значних втрат і зупинилося на кілька днів. Розлючені невдалим боєм і побачивши що їм протистояли підлітки в запеклій люті червоні калічили підліткові тіла.
Звичайно ці події продемонстрували, до чого може довести політична сліпота керівництва держави в обличчі керівника уряду Володимира Винниченка та голови Центральної Ради Михайла Грушевського в наслідок чого була ПРОЛИТА КРОВ.
Перша кров що була пролита на захист незалежної Української держави.
Ця кров дозволила виграти час, забезпечила існування Української Народної Республіки та отримати визнання міжнародної спільноти.
СЛАВА ГЕРОЯМ!
ПРИЙМІТЬ НАШІ МОЛИТВИ.
Присвячується пам’яті Героїв Крут.
Сльоза породжує радість і
розуміння що ти ще живий,
і босонога жінка вмиває моє обличчя,
промовляючи молитву,відганяючи нічний сон
Де знову небо запалало і на землю попадали
мертві птахи.
Тиха смерть квітки завжди непомітна,
Притулив я вухо до землі і чую голоси,
запах блискавки, пробиті груди.
Худий хлопчина точиться від ножа,
взиваючи до неба.
Заголосили всі криниці червоніючи від крові,
і на очах які вже ширше поля, Ісус збирає голоси
що зліплені з попелу.
Волоком тягли тіла ховаючи у прірву,
закидали землею.
А вітер-свідок, оспівуючи їх вже голосив на всю країну
із смерті квітки хтось вийшов і
пішов через поле озброєним воїном.
