Буває, часом я такий щасливий!
І геть зникають ті погані дні,
Що ворог хитрий, зрадник юродивий
Жалем і болем скріплював в мені…
Та лиш тому я пізнаю це щастя,
Бо знаю - ти мій вірний друг!
І доки ти зі мною - більш не здасться
Моя любов для злоби тих наруг…
Буває, часом я таки радію…
І прокидаються у серця глибині,
Забуті подвиги, далекі мертві мрії!
Та лиш тому, що ти живеш в мені!
І я ціню тебе, мов перло найцінніше,
Вдихаю незрівнянний аромат
Краси! І щастям є найбільшим
Тобі віддати скорений талант…
Я поряд завше, я тебе не зраджу!
Моє плече - то поміч у довгу путь…
Хоч на край світу я тебе спроваджу,
Ти тільки Мирослава не забудь!
15 серпня 2011 р.
