Любов приносить радість,
а поряд з нею смуток.
Цей тяжкий крові згусток
затягує в залежність.
Тобою хворий і тобой живу,
лиш ради я ніколи не помру.
Свята любов жива в мені
і не зітруть її гріхи.
Я світло щастя пронесу
у глибочінь свою пусту.
Черпнув гіркого аж за край
і так я бачу, ти мій рай.
Але ніяк не попаду туди,
живучи на грІшній землі.
Вклонюсь тобі,скажу прости
за всі невдалі спроби ті.
Зірву останній я цілунок
і тихо відійду потай,
потай, у світлий, тихий край.
Не злись на мене,будь щаслива,
і так щоб доля незрадлива,
тобі дала тільки тепло,
яке від нас спочатку йшло.
Тоді було спекотно дуже,
а зараз холодно в душі.
Пекучий вітер її сушить,
тобою марево колись погубить
мої нехитрії думки.
Тобі віддав я серця силу,
тепер бз тебе я дійду схилу.
Віддав тобі я теплоту,
тепер без тебе в холоді живу.
Ходжу до тебе хоч ввісні,
лиш тОді бачу барви й кольори.
З тобой душею поряд я живу,
від тебе ні на крок не відійду.
Носити тільки на руках
й тонути у твоїх очах.
Плекати віру у любов
і ділом справ, а не розмов.
З тобой дістану до зірок
і наберу тобі мішок
чудових, рідких,різнокольорових.
Покласти світ до твоїх ніг,
але лиш знати,що поріг
не переступиш ти один.
Не скористаєшся святим,
єдиним тим і дорогим,
що подих змушує робить,
і знову жить, і знов любить.
Та ти не та, ти не така,
для мене вічно ти свята,
одна, єдина, дорога.
Тобі я вірю як собі,
і всі проблеми,всі вони
такі нікчемні і малі,
коли зі мною поряд ти.
Моє ти чудо незрівнянне,
таке кохане й невблаганне.
Я міг би далі ще писати,
але вже сну пора настати.
Там знов зустріну я тебе
і щастя знов мені прийде.
І доторкнусь до губ коханих.
Згорю я опаром від них,
а потім знов для радощів таких
повстану з попелу!
ID:
362717
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 07.09.2012 18:54:56
© дата внесення змiн: 07.09.2012 18:54:56
автор: Mr. Morgan
Вкажіть причину вашої скарги
|