Не хочеш приходити в снах, то приходь до мене в реалі!
Я не спала до 5 ранку, бо в голові моїй був лиш ти,
Я можу сказати лиш данке за ці чудові рядки.
Я тебе врізала в пам\"ять так шо ти там тепер назавжди!
Твої губи до себе манять, і водночас говорять зажди.
Я твої малювала портрети дивлячись на монітор,
І в голос питала де ти? А на треках включала повтор.
Я дивилася фотки із моря на яких разом були ми,
І плювати, шо люди говорять, я хочу шоб так було завжди!
Ти мене змушуєш жити ніби кричиш: Ще не йди!
І чай я не хочу вже пити! Хоч в снах ти до мене прийди!
Не хочеш приходити в снах, то приходь до мене в реалі,
Я навчилась вбивати свій страх і переходити грані моралі...
Ти ніби стукаєш з серця, хочеш вирватись з моєї плоті,
Скажи мені де це береться відчуття, що я ніби в польоті?
Ти моє все нутро розїдаєш ніби травлю себе кислотою,
Скажи мені чи ти знаєш, що я дихаю тільки тобою?
Я навіть уявити не можу і дня, що прожитий без тебе,
Я потрохи із розуму схожу і об асфальт призимляюсь із неба!
І не знаю чи потрібно тобі, писати слова ці і фрази...
Бо вони остогидли мені, як старі шкільні унітази!
І нехай в них частинка душі, що трохи протухла гріхами
Нехай все, що є в цьому вірші, залишиться тільки між нами...
Я про те що в хлопця інші ціності в житті, і твої твори йому просто не такі вже важливі , він напевно ще дуже юний для дорослого кохання, та недостатньо відповідальний для нього . Йому потрібно просто підрости , але не тілом а розумом)
ЕТ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно шо ти цим переймаєшся... НО Закрили тєму, я не хочу про нього говорити із тобою.
Ти не знаєш його абсолютно.
Із своїм особистим життям я сама якось розберусь.
Очень завидую парню , но "Я навчилась вбивати свій страх і переходити грані моралі..." разве мораль не важнее, хотя это только мое мнение , за смелое произведение 5!!!
ЕТ відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00