Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Сонет про Тантала - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ molfar, 27.08.2012 - 20:06
Коли крадеш у Богів собаку, коли пригощаєш Богів м`ясом убитого сина заради цікавості, коли крадеш зі столу Богів нектар і амброзію і відкриваєш їх секрет смертним - покара неминуча.на сумнівний путь - на сумнівну путь? (ПУТЬ в укр. мові - жіночого роду) Лілія Ніколаєнко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, Мольфаре! У цьому і трагедія Тантала - він занадто злетів із катушок Але я його зобразила, як жертву. Всі жертви в певній мірі - і винні, і потерпілі...
Олександр Обрій, 27.08.2012 - 12:26
крутяцько! Як завжди, останні два рядки - талановито написані, глибоко! Цікаві рими - "боги" - "борги", "дано" - "давно"
|
|
|