Пусте й високе, глибоко-бездонне,
Безжалісне, беззоряне, безхмарне -
таке ось літнє небо, мов примара,
моє здоров‘я вторить камертоном…
Шалений пульс, високий тиск у скронях,
Безсилля, втомленість, хода повільна -
Це все тому, що спека божевільна,
Й моє життя у космосу долонях…
Чому мене не любить сонця світло,
Коли я перед небом завинила,
Куди поділась мого серця сила,
Чому тепер таке спекотне літо?
Чому людей вбивають сильні зливи –
Чому погода скрізь нерівномірна,
Чому такі страшні в природі зміни?
Життя забрали паводки жахливі…
За що ти нас караєш, мудрий Боже? -
Це зовсім на любов твою не схоже!
