А знаєш матусю, мені не 14
І вже 15 добігає до кінця.
Ти знаєш матусю, мені вже 16
Сьогодні о першій народилася я.
Я дякую мамо, за те, що у світ народила,
За те, що життя подарувала мені.
Я дякую тату, за те, що підтримав
Тоді, коли було важко мені на душі.
Я дякую Вам батьки
За те, що зростили і виховували Ви
За те, що за погані вчинки сварили,
Але так людину ви з мене зробили.
У душі ще так дитинство буяє,
Але із зовні воно кудись тікає
Я ще за руку його тримаю,
Але із руки воно вже вискользає.
Сьогодні мені уже 16
І так обідно, що вжене буде 14.
Всі ці 16 років
Так швидко пролетіли,
Але хвилини радості
У пам’яті закарбувались й залишились.
А знаєш тату, час швидко так минав,
А ще не давно, ти маму з родому забирав.
А ще не давно я копійочки просила,
Бо гривники, чомусь я не хотіла.
І ось підвожу підсумок своїх рядків,
Що Богові я вдячна за моїх батьків.
Якби не Ви, не було би мене
Я вдячна Вам й за все, що в мене є.