Мої щоденники
Нудні
У них —
Лиш ночі і пісні,
Німої осені шматки,
Лелеки,
Голуби,
Круки.
У вікнах —
Зорі та вітри.
Захочеш — ці рядки зітри…
Дві самоти зійшлись в одну —
Загостру,
Склеєну,
Тісну.
Щоденники завжди пусті,
Тумани в серці
Загусті.
До ранку знов не допишу.
Лиш не читай про це…
Прошу.