у тебе на губах ще трохи смаку.
зачекай.
прохай
у долі трохи фарту,
аби разом долати нестандарти
тв́ої-м́́ої.
дай затягнутися.
рукою
відкидай волосся,
як ти вмієш.
ти ж знаєш, я дурію.
хоча ти зовсім не наркотик.
відчути б лиш на дотик
твою шкіру
і тіла
тремтіння.
це божевілля.
воно на двох розділене,
сховаймо ще не втілене
у нашу пачку сигарет.
я намалюю твій портрет.
а ти напишеш мені пісню.
ми різні.
але ж ти любиш мої губи,
коли одна за одною
цигарка
марки «harvest»
лишає свою душу їм – свій смак.
і ніяк,
ніяк - ти чуєш? –
тобі вже не втекти.
адже сліди свої
я полишала в голові
твоїй. і в серці.
та й ти мені у душу втерся
і там сидиш.
дай тягу.
розвага – сигарети.
а ти – всього лиш неповторний,
мною віднайдений, мінорний трохи
смак на вустах.
і страх
вже не існує.
причина лиш одна:
люблю я
те-
бе.
і не пройде!
дай сигарету, милий.́́́
Початок хороший, мені подобається. Далі трохи важко сприймати. Ритмічна картина в мене не складається, як не читаю. Можливо й я щось не зрозумів, але бажано б трохи доробити
katzekratzet відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую за коментар, але насправді мої вірші повинні бути прочитані мною, аби ритмічна картина склалась-таки у слухача. там важко знайти самому ті акценти, що я їх на свій розсуд розставляю. але можливо, згодом і справді дороблю (: ще раз спасибі (:
