Цей вірш тобі на згадку, ти хотіла
Цей вірш про тебе, про все що встиг пізнати
Цей вірш в моїх думках ти породила
А я ж пообіцяв тобі його подати,
Тобі сказати, написати, те що бачу,
Що бачу небо я тепер в твоїх думках,
Що бачу я красу та й світла радість бачу
І цю любов до нього я помітив у очах
Ти ось залежна, а натомість вільна!
І посмішка твоя летить подалі у світи
Та і у серці ти доволі сильна
І всесвіт весь повинен за тобою йти
Найголовніше - не сумуй, життя тобі подарували
Не плач задарма, жоден тут не вартий твоїх сліз
Можливо й ти колись згадаєш, як мене там звали
Колись тоді, коли я з неба впав і знов заліз
Тобі на згадку напишу цей вірш
На згадку про себе та всі мої думки
І кожного разу, коли читатимеш його все більш
З тобою його разом й прочитають ці зірки
Ти ще так юна, молода, прекрасна
У тебе все попереду в житті
Й нехай у ньому завжди буде світла казка
Ну що ж "До зустрічі", я також маю йти
*1 липня 2010*
