Скільки людей проходить повз нас.
Що всі ці люди роблять навколо?
Нас не змінить нічого, пройде тільки час,
І всі ці обличчя замкнуться у коло.
Ми самі будем йти, замкнуті у себе,
У мріях під музику зі світлом у очах.
Нас осудить чи підне́се справедливе Небо,
І залишить в душах збайдужі́лих жах.
Пройде повз нас мимо ще одна Весна,
На яку ми так щиро поклали надії.
Альбоми залишать лиш спогад, як в снах,
Що Щастя робили маленькі події.
Не думати, як далі й навіщо з цим жити-
Шкідливо, напевно, так багато гадати.
Будемо музикою знов по собі бити,
Ще одну весну повз нас пропускати.