ГОлуби купаються в калюжах,
Скубаючи Сонце за піджак.
Я не накаталася на санях! Жах!!!
Але так радію Сонцю!... ах!...
Очі мружаться від синьо-неба,
Перетворюючись теж в сонця.
А Весна ж ,раптово, - гульк! Ти ба?!
Знову невідома нам ПриРоди ворожба!
Посмішки пускають корінь, як дуби
У навкілля, у прохожих і у Вись!
І дитяча думка : " Що, якби?!.."
А в калюжах чистять пір"я голубИ..)))