Тобі призначений етюд
З-під пензля тихо вилітає,
На ньому очманілий люд
Листівки в космос запускає.
В листівках писано пером
Мольба блаженного народу.
Тут ними зчинений погром,
Зіпсовано ущент природу.
Розірвеш навпіл полотно,
Не зрозумівши його суті.
Ти просто виглянь у вікно,
Побачиш люду очі люті.
Швиденько склеїш той етюд,
Там домалюєш вмить дорогу.
Десь вдалині щасливий люд,
Веде дітей вклонитись Богу.