Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: І знову б"ємось… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Калиновий, 05.02.2012 - 09:49
виходу нема...Із кожного безвихідного становища завжди є два виходи: 1)здатися ворогові; 2)відправитися на той світ.... А який ви обераєте у цьому вірші? Шлях на волю потребує Волі! Звездоний, 03.02.2012 - 11:57
Шановна панно Леся,Ви забрали всі мої теми і всі мої сльози(можливо вже крокодилячі).Знімаю капелюха перед Вами.Бажання Вас підхвалювати відсутнє,але Ви ,на даний час, НЕПЕРЕВЕРШЕНА.Мабуть поважаюа ,а мо й заздрю.
Валя Савелюк, 02.02.2012 - 05:33
отакий лабіринт виходить... ситуації вперто повторюються... над цим, врешті, доводиться задуматися в серйоз... поставити питання --але чому?.. відповідь десь зовсім поруч... я її для себе знайшла... зацікавитеся -- пораджу джерело...а вірш прекрасний, стільки несподіваних "поворотів"... У муці гризти підвіконня літ... ....Кудись додертись, вперто пришпилитись, Коли зоря вже випила зеніт... --оригінально і виключно "по Вашому"... ...Знайти дороги, відшкребти із пилу, І бігти, бігти світом - навмання! -- прекрасно і... динамічно... зримо. ...На вуха капелюх – не видно болю! Наталя Данилюк, 02.02.2012 - 02:07
У муці гризти підвіконня літ.. - неперевершено!Бо обираєш завше шлях - на волю, А попадаєш: виходу нема... -о,так...Частенько наштовхуємось на глухий кут... Та все-таки надіє жевріє...Ніколи не можна зневірятися остаточно.Завжди повинен бути якийсь стимул.Так життєво написано,Лесю... Не перестаю захоплюватися твоїй проникливості і вмінню так образно подати здавалося б буденну ситуацію. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Влучно підібрав! Щось близько до того... ********** Дякую... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми всі філософи життя: із своїми поглядами, трактуванням і життєвою позицією...********** Дякую, Наталю, рада Вам завжди! Тетяна Луківська, 01.02.2012 - 21:50
Коли зоря вже випила зеніт.=====Дуже гарно, образно вивела душевне сум/яття,пошуки себе , справжності
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Тетяночко, що зазирнули в глибину моїх слів...
Валентина Ланевич, 01.02.2012 - 21:30
"Знайти дороги, відшкребти із пилу,І бігти, бігти світом - навмання!" Власний шлях легким не буває. Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не буває... Та коби він зрештою був, той свій шлях, а то інколи і шлях, і свій ніби-то... і ніби-то ні... ********** Дякую Вам щиро... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Таню,за слова хороші...
Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за пораду... Але, як на мене, тут трішки різниться зміст: "відшкрепти від пилу" - це просто почистити, тобто воно вже є і його просто треба відполірувати, забрати зайвого; а "відшкрепти із пилу" - то відгребсти, відпорпати, може навіть і з глибоких шарів, чи то суспільства, чи то навіть себе... То мені здається трудомісткіші потуги знайти себе у тому світі...Отаке моє бачення, може й не права, але тим не менше... ********* Дякую ще раз Вам щиро за пораду... Лариса Омельченко, 01.02.2012 - 21:06
"У муці гризти підвіконня літ...""Коли зоря вже випила зеніт". "Знайти дороги, відшкребти із пилу", "На вуха капелюх – не видно болю!" - це лише дещиця з того , що сподобалось, це сильні метафори, дуже влучні, я б сказала, "хльосткі"!Дякую, Лесю! Дуже тривожні Ваші поезії, будоражать... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже приємно читати такий коментар, Ларисо... Дякую щиро! Приємна Ваша щира небайдужість, уміння уникнути і проникнути в глибину, вивести цікаві висновки, вже б ,здавалося, із висновків... Мені завжди надзвичайно цікаво читати Ваші коментарі! Ну про поезії, звісно ж мовчу...
Фрау Ларсен, 01.02.2012 - 20:37
"Бо обираєш завше - шлях на волю,А попадаєш: виходу нема..." Лесюню, дуже правдиві Ваші рядки Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми всі з часом стаємо заручниками багатьох обставин... Хочеш того чи ні, а воля... воля - то юність! ********** Дякую, люба Фрау... Леся Геник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за пальчики симпатичні...
|
|
|