А сніг буде білим, а ночі морозні і срібні
І місяць повисне над світом і буде моргати
А зорі цікаві - йому посміхнуться наївно
І знову заглянуть крізь шибку до нашої хати
Не треба свічок - хай лиш зорі і місячний промінь
І хитрі вуглинки і шовк від димку над поліном
А ще – поцілунок крізь тисячу років – на спомин
У кутики вуст і ..« яка ти ще ніжно - дитинна!»