Боліло все: і гордість, і душа,
І каятя чекало свої черги,
Ну а любов давала розкоша -
Збирала у долоні мої перли.
Стихало все, спокійно за вікном,
А я волію на весь світ кричати.
Лиш тихий подих й ніби не було,
Лишається лише його кохати.
Пропав і біль, і розпач весь, і втома
І гордість тихо сіла у кутку.
Лиш посмішка його, така знайома
Закрила за собою всю грозу.
І добре так у рідних тих обіймах -
Зникають труднощі, зникає увесь світ.
Лише в любові Бог дає нам крила,
І лиш кохання каже нам: "ЛЕТІТЬ..."