Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Володимир Шинкарук: СЛІПИЙ - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ А.Б.В.Гість, 23.07.2012 - 19:22
СЛІПИЙ МУЗИКАНТ (Об’явл. 21:4) Мелодія невпевнено звучала Мов пташеня, що рушило в політ. Приваблювали ніжні звуки Правдивих, щирих почуттів Щось прилучалось до гармонії і змісту, То невловиме, рідне і своє. Як чисте джерело збережене в природі Струмить, хвилює, життєдайно бۥє. Хотілось доторкнутися до нього До чистого, простого без прикрас. І боязко нарушити цей спокій, Щоб звук тремтливий часом не погас. І раптом все на диво зрозуміле, Мелодія надривна і тужна – Музика був сліпий від роду, Він світ інакше відчував. Чи я йому зумію пояснити Про різнобарвний і чудовий світ, Про задум і гармонію в природі, Про вічність подаровану для всіх. Він тішиться життям як вміє, Не ставить зайвих нащо і чому, Чи він захоче вірити в майбутнє, Де не буде ні смерті ні жалю. Валя Савелюк, 05.11.2011 - 08:30
да... життєва ситуація... мудро і філософськи... мені дуже до серця... Обираю!
Мішталь Наталя, 05.11.2011 - 00:18
Дуже гарно,особливо те,що кінцівку ви залишили відкритою.І кожен ваш читач сам вирішить,зробив сліпий цих два кроки чи ні.
Анна Пірус, 04.11.2011 - 22:53
Куди ця дорога? – слова намочились в росі,Куди ця дорога? – і сіється зоряний бісер. Дерева стоять глухі і сумні, На їхнім гілляччі повісився вітер. |
|
|