Почав писати про Різдво і знай -
так захотілось полетіти в край,
де його щиро так святкують,
де героди вінчують й колядують,
де сам колись родився. І нехай
там холодніше і, можливо, важче,
але не все, напевне, так пропащо
коли так прагну в той душевний рай!
А тут Різдво всі звуть чомусь Наталом,
святкують скорше і святкують мало,
лише приготувань - хоч відбавляй!
І я дивуюсь: ну чому так сталось.
невже дитя аж двічі появлялось
по різних датах чи календарях?
Хоча рождатись двічі - то є втіха,
сам пережив. Повірте, не до сміху(!),
коли нога торкає отой дах,
що зветься пеклом. Та зумів вернутись
і зараз думаю щоби якось позбутись
двійної смерті, бо то справді - жах!
Дитя народжувалось тільки раз! Люди в датах розминулись, але не це важливо, головне, щоб була віра в серці, а не рабське поклоніння, бо не раби ми Божі, а - діти.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ми - Божі діти, як і сам Ісус,
та рабський дух в собі не підкорили,
крадем, вбиваєм, риємо могили...
а він вже сам - і Бог, і Божий Дух!
Де ж ви бачили дітей, які не пустують? Це ж або хворі або мертві. Нам Батько дає науку, але ж не всі її хочуть чути. Все-таки діти... 
