Почав писати про Різдво і знай -
так захотілось полетіти в край,
де його щиро так святкують,
де героди вінчують й колядують,
де сам колись родився. І нехай
там холодніше і, можливо, важче,
але не все, напевне, так пропащо
коли так прагну в той душевний рай!
А тут Різдво всі звуть чомусь Наталом,
святкують скорше і святкують мало,
лише приготувань - хоч відбавляй!
І я дивуюсь: ну чому так сталось.
невже дитя аж двічі появлялось
по різних датах чи календарях?
Хоча рождатись двічі - то є втіха,
сам пережив. Повірте, не до сміху(!),
коли нога торкає отой дах,
що зветься пеклом. Та зумів вернутись
і зараз думаю щоби якось позбутись
двійної смерті, бо то справді - жах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287577
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.10.2011
автор: Борода