Усе в світі ненадійне, окрім кохання. Кохання не може
збитися зі шляху, якщо тільки це справжнє кохання, а не
хирлява потвора, що спотикається і падає на кожному кроці.
Джек Лондон ( "Мартін Іден" )
Я знаю: ти є. Ти чекаєш на мене.
Так само як я заглядаєш у небо,
Питаючи того, хто там засідає
На хмарах пухнастих при вході до Раю,
Де я пропадаю, чому не з'являюсь...
Пробач, мій коханий. Знайду і покаюсь.
Мені трохи сумно без тебе і важко.
Часом як подумаю, робиться страшно,
Що можу тебе не знайти, оминути
І голос рідненький погано розчути...
Та все буде добре. Ти поруч. Я знаю.
І скоро відчиняться двері до раю.
Нехай не дано віднайти половинку
Усім на Землі. Та лиш ні на хвилинку
Я не сумніваюсь, що будемо разом.
Вже стали священними впевнені фрази.
Я вірю, що небо нас бачить, нас чує,
І янгол у серце нас двох поцілує...
дуже сподобались рядки: Я знаю: ти є. Ти чекаєш на мене.
Так само як я заглядаєш у небо,
Питаючи того, хто там засідає
На хмарах пухнастих при вході до Раю,
Де я пропадаю, чому не з'являюсь...
Інга Хухра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
