Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юра...: Чому коли жовтень … - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Анна Демченко, 20.11.2011 - 10:48
Ну все Юра. Это теперь мое любимое произведение.Я вчера его раз пять перечитала, пока домой ехала. Юра... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую....Дякую...Дякую...))Мені дуже приємно.... Галинка))), 11.10.2011 - 12:30
прочитавши вірш, я відчула насправді , на скільки він глибокий. Такі вірші завжди надихають... Ось моя відповідь:нести мене у серці кожну мить тобі, напевно, більше не під силу... я знаю, як насправді все болить. це - як живцем сховатися в могилу... а ще сказав - "ніколи не збагну" збагнула я ще більше, мій коханий.! тепер іду, неначе на війну... а світ довкола в чорному убраний..... http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285587 Юхниця Євген, 07.10.2011 - 17:43
Когда то Есенин писал..."умирать, конечно, не ново... И жить конечно, не новей" - это нам кажется. что чувствем что-то подобное лишь мы... Знаєте, пока обдумывал сообщение Вам - родился стих о то, "что чувствуем только мы". Выкладываю сразу, пока сырое, конечно! Спасибо за Вдохновение! И, Успеха в сочинительстве Вам!!! З поміченого у ненакритому кафе в День Перемоги «Тобі, дідуля, не збагнути, як той чобіт, У зморшках ріжучих твердючих кирзяків, По ранам ніг вальсує кроком, наче дзьобом», - На ветерана гнав сержант вітри жорсткі... Та ветеран, що вижив й досі, так...так глянув, Що той сержант сховав очиська межи ніг. ...Я їх лишав під переможний спів баяна - Вони, вже дружньо, там верзли щось, по-під сміх. 07.10.11 р. Юра... відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячний Вам за щирі слова...І дуже приємно, що мій твір надихнув Вас на написання віршу І ще раз Вам дякую! |
|
|