Розкажи мені про те, що так мовчиш що ночі,
Твоє мовчання розп’яло сьогодні місто…
В якому бути більше я не хочу,
Мені у ньому, як в квартирі тісно.
Вимкну світло у вікні побачу зливу,
До дна доп’ю безвихідь мокрих вулиць,
Я буду сам, аби лиш ти була щаслива,
Ти не помітиш, як моя самотність курить.
До ранку просиджу в твоїм мовчанні,
А ти вже спиш…Приємних тобі снів…
Сьогодні я на дні. В граненному стакані
Гублю себе, щоб не пропасти поміж днів.
Ти віднайди мене десь завтра на зупинці,
Посеред натовпу розгублених людей…
Я одягну старенькі кеди, і порвані джинси,
Знайди мене…і розкажи про те «Але»…