Під вербою моє щастя примостилося
Всілось на сухому воно пні
І від рук моїх воно відбилося
І співає все свої пісні
Що йому мої печалі мої болі
Щастя любить радість і тепло
Не з конем воно оре у полі
Місце собі в затінку знайшло
Тож виходь з своїми ти піснями
Йди між люди голосно співай
І нехай минають дні за днями
Обніми мене ти й приласкай