Я вірю в кращу долю міста,
Живу на цій святій землі,
Його скарби,немов намисто
Нам світять з неба до зорі.
На подих ночі світить місяць
І безліч сиплеться зірок,
Їх як бажань,декілька тисяч
І сяють через кожен крок.
Талановиті наші люди,
Луганськ багатий на пісні,
Мелодії звучання всюди
Народжують нові вірші.
Нас всіх єднає перемога
Там де Луганщини скарби,
Туди веде одна дорога,
Веде від мрії до мети.
Я зупинюсь на цій дорозі,
Дивлюсь на пролісковий рай,
Квітки не в`януть на морозі,
Не в`яне мій квітучий край.
Не в`яне серце України
Теплом всіх сонце зігріва,
Тут пахнуть квітками долини,
Бо кращої землі нема.
І зорі в небі не погаснуть,
Не пропадуть скарби весни;
Я вірю в кращу долю власно
І не втомлюсь свій герб нести!
