Чомусь так болить серце... Не пам'ятаю щоб так було раніше. Стискається немов йому там тісно. Немов хоче вийти на волю і щось сказати. Мабуть просто переживає занадто. Через те що ти не поряд... Безліч запитань без відповідей. Чекаю пояснень. Невже мені потрібно знати ті подробиці? Не вірю що став байдужим. Кілька днів перевернули світ всередині мене. Тепер намагаюсь заплющити очі і прочитати твої думки. І дарма що нас розділяють сотні кілометрів. Серце все рветься до тебе. Було б можливо я б віддала його у твої сильні руки, щоб подивитись з якою ніжністю ти будеш його тримати. Не можу згадати твій запах. І обійми. Швидше б відчути твій подих. Швидше б настало завтра...