Побач мені,люба,просто пробач
За всі ті страждання і злидні,
За рани на серці глибокі,пробач,
За руки натрудженні рідні.
Нехай за горою не перша зима,
І доля не стишує часу -
Більше на світі такої нема.
У серці заміниш прикрасу.
Я вдячна тобі за всі ті слова,
Необхідні у тяжку хвилину.
За переживання від яких боліла голова
У тебе,за єдину дитину.
Пробач мені,мамо,за сльзи твої,
Пробач мені,рідна,будьласка.
Нехай же спогади сірі й сумні
У небо летять вільной пташкой.
Посмішкою ніжною вилікую від усього,
В душі всі сніги розтануть.
Ти мене пробачиш,і для цього,
Мені буде досить і твої очі поглянуть.
